Як вишивати весільний рушник?

Про роль весільного рушника в українських традиціях, його символічність та значущість ми вже говорили. Отже, настав час розповісти, як вишивати весільний рушник. Сучасний обряд передбачає використання 5-6 виробів, з них головним є той, що стелиться під ноги молодим. Окрім нього ще потрібен весільний рушник для рук, під коровай, Євангелію, ікони. За бажанням оздобити власноруч можна витвір для старостів та чотири серветки для свічок.

Вишитий весільний рушник – правила, звичаї

Напередодні Пасхи, під час великого посту здавна українки вишивали весільний рушник, правила предків стверджують, що це найкращий час для такої відповідальної роботи. У цей час християни сповідаються, причащаються, тому й мають світлі помисли.

Зазвичай, робила це особисто сама наречена, проте не забороняється поручити це діло матері чи хрещеній, якщо хисту немає. Перш ніж взятися до ниток і полотна, вишивальниця має помолитися, вимити руки, звільнившись таким чином від негативу. Енергетична вершина тижня – це четвер, до того ж це жіночий день, тому як починати вишивати рушник хрестиком чи бісером у цей день, буде дуже добре.

Довжина виробу сягає два-три метри, а ширина зазвичай 45 (42, 49) см. При цьому важливо, щоб всі розміри ділилися на сім – сакральне число. Умовно той, хто вишиває весільний рушник, ділить його на три частини. Одна залишається по центру чистою, як символ світлого життя, благословення, дві ж інші по боках декоруються. Орнамент, візерунок з боків може мати відмінності, адже один край чоловічий, інший – жіночий. Ставати на вишиту частину не радять, це погана прикмета. Особливо не «топтати» райських птахів, якщо вони присутні.

Під час роботи майстриню не мають бачити чужі люди. Вишивається все охайно, старанно без вузлів, перехресть зі зворотного боку. Наші предки вважали, що лицьова сторона – то для людей, а зворотна – Бога. Тобто перша відбиває те, що ми робимо, а друга те, що ми мислимо. Хоча дрібні помилки, вузлики не рекомендують прибирати, адже й життя прожити без помилок просто неможливо.

На якій тканині вишивати рушник?

Чи можна вишивати весільний рушник бісером, хрестиком на синтетиці? Наші предки вважали, що це неприпустимо, хоча якщо глибше замислитись, то й тканин таких у них не було. Традиційно до такої роботи брали лляну тканину або спеціальне домоткане полотно.

Купуючи тканину, обирайте її ширину, адже правила вишивання весільного рушника під ноги говорять, що він має бути не вужчим 45 см. Довжина символізує довге сімейне життя, тому не менше 2-3 метрів. Дуже важливо, щоб полотно було суцільне, ні в якому разі не можна було зшивати його з двох чи трьох частин, щоб життєва сімейна дорога була довгою, не порізаною. Існує навіть спеціальне домоткане полотно, що зроблено з однієї нитки спеціально для весільної вишивки.

Щодо вибору ниток, то краще позитивну енергетику зберігають шовкові й вовняні. До того ж справжня шовкова нитка має довжину до двох кілометрів, а це важливо для даної праці. Підходить також бавовняне муліне, головне щоб виготовлене було з натуральної сировини. Адже абсолютно непридатними для такої таємничої, сакральної роботи вважаються тканина й нитки з акрилу.

Варто зазначити, що техніка вишивання рушника передбачає використання лише однієї голки. Погана прикмета – зламати чи загубити голку. У такому разі радять почати роботу з початку, використовуючи інший стяг тканини, іншу голку.

З давніх-давен основним кольором рушничка був червоний, адже він є найсильнішим, найсимволічнішим. Це вогонь, життя, енергія очищення й майбутнє. Пізніше додався до вишивки чорний колір, від відмінно запам’ятовує інформацію – всі побажання, помисли, що заклала майстриня під час роботи.

Вишивати бісером чи нитками? Техніка вишивання

До нас дійшло понад двадцять різних технік української вишивки. Використовувати хрестик, гладь, стеблевий шов чи затяганку – вирішує сама майстриня, відповідно до власних уподобань, схеми та здібностей. Предки наші працювали лише з нитками, проте сьогодні додався ще бісер у різних кольорах, ефектах.

Який краще рушник на весілля вишитий – бісером чи нитками? Гадаємо питання смаку, тому й вирішує його кожна наречена окремо для себе. Адже здавна українці не працювали з таким новим матеріалом, тому й відповіді у старовинних книгах, усних традиціях ми не знайдемо.

Починати вишивання варто з правого краю – це є чоловіча сторона, що заряджена «плюс». На неї під час вінчання стає саме наречений. Якщо за схемою дві сторони абсолютно однакові, то майстрині робили якісь помітки, щоб відрізняти правий куток від лівого. Далі після чоловічої сторони беруться за жіночу – ліву. Вона енергетично заряджена «мінус», з цього краю стає наречена.

Згадуючи ще раз, на якій тканині вишивати рушник, варто зазначити наступне – будь-які мережки, стрічки й тасьма неприпустимі! Лише суцільне полотно, яке бажано виткали з однієї нитки. Адже мережка зробить життя дірявим, а тасьма розріже його.

Символи на рушниках

Вишитий рушник – це доля молодят, тому до вибору візерунку, орнаменту й символів варто підходити відповідально. Дерево життя – оберіг, головний символ весільного рушничка, життєздатність сім’ї. Зображено воно у вигляді квітки-берегині, яка уособлює роженицю – жінку, матір.

Обов’язково схеми рушників хрестиком чи бісером мають містити хрест – магічний символ поєднання чоловічої й жіночої енергії, що благословляє на створення нової, щасливої сім’ї. Бажаними будуть зображення калини, винограду, дуба (особливо з чоловічої сторони). Добре, коли присутні багато пташок.

Щодо надписів, приміром, «На щастя», «На долю», то по центру вони є неприпустимими. Центральне місце має залишатися чистим, адже воно для Бога, для його благословення. Якщо бажаєте мати надписи, тоді їх краще вишити з боків. Кільця, які у нас сьогодні люблять використовувати для оздоблення, не є бажаними. Якщо вже хочете, то обирайте таку схему, де вони не є зімкненими.

У даній статі ми розглянули детально, як правильно вишивати весільний рушник – бісером чи нитками, яку тканину обрати, з чого почати, у що вірити та що краще взяти за орнамент. Проте якщо у вас залишились ще питання, рекомендуємо звернутися до наших менеджерів.